►Батькам 

Пам’ятайте

Якщо:

·дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти

 

·дитину висміюють вона стає замкнутою;

 

·дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

 

·дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

 

·дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

 

·дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

 

·дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

 

·дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

·дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

 

·дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 

Поради батькам першокласників

1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювались у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
2. Не підганяйте, розраховувати час – це ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не вирішили – провини дитини в цьому немає.
3. Обов’язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку.
4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.
5. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам.
6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів,скажіть кілька лагідних слів, без застережень на кшталт: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» та таке інше. У дитини попереду – важка праця.
7. Забудьте фразу « Що ти сьогодні отрима?!», а краще запитайте:

„Про що нове ти сьогодні дізнався?”

8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід – зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
9. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку.
11.  Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 год.
12. Пам’ятайте, що телевізор – ворог №1 успішного навчання. Не потрібно його раніше ніж усі завдання будуть виконанні.
13. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати в голос.
14.  Перевіряти не значить „робити замість” – ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те, що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань – важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.
15. Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року.
16. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною.
17. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною.
18. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує. Найчастіше це об’єктивні показники втоми та перенавантаження.
19. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною. Сон для школярів має першочергове значення.
20. Якщо дитина не засинає відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко.
21. Знайте що навіть великі діти ( 7-8 років) люблять казки. Не нагадуйте перед сном про не приємні речі.
22. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення.
23. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розрахувати на вашу підтримку, допоможіть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.
24. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.
25. Розвивайте дрібні м'язи рук за допомогою ліплення, малювання, аплікацій, нанизування намистинок, складання пазлів тощо.
26. Учіть дитину висловлювати свої думки, переказувати оповідання, мультфільми, події.
27. Розвивайте увагу, пам'ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ.

 

 

Як допомогти молодшому школяреві добре вчитися?

 

     1.Для дитини Ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухати, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково буде говорити так, як Ви.

     2. Дитина успішніше засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати.

     Якщо роль слухача Вас втомляє, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період,суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

     3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи  впевненості  в собі та успішного мовного спілкування  поза сімєю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

     4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері  спокою, безпеки та любові.

     5.У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, ітереси симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

      6. Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її, але не підштовхуйте.

      7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користуванням кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкати руками, коштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

      8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

      9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

     Гра – це провідна її діяльність,це її робота Л. С. Виготський зазначив: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».

     10. Не завершуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і доводьте це до її відома.

     11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення.

Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних  та інших виданнях для дітей.

     12 Дитина повинна мати вдома єдиний режим і  дотримуйтися його виконання обов’язково.

     13. Дитина повинна мати  вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

     14. Необхідно умовою емоційно – вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини.

 

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

• Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи. Не висувати на початку року великих вимог до дітей.
• Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
• Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
• Реалізовувати демократичний стиль керівництва .Уникати «гострих» кутів, проявляти терплячість.
• Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи. Намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання
• Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність. Створюйте ситуації успіху.
• Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.
• Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи». Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.
• Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших.
• Допомогти учням з низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі
• Надавайте учням можливість висловлювані свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

• Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.
• Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
• Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу. Згадайте вікові особливості учнів 5-го класу.
• Ознайомте батьків з вимогами вашого предмету.
• Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
• Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
• Перевіряйте письмові роботи учнів, для формування й зміцнення внутрішньої організованості дитини, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
• Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздатковий матеріал. Забезпечуйте систематичне повторення.
• Уникайте перевантаження дітей. Не затримуйте дітей після дзвоника.
• Допомагайте учням на уроках підвищувати самооцінку, хваліть їх за виконані завдання.

 

 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

• Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, незважаючи на невдачі, які її вже спіткали або можуть спіткати.
• Врахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання.
• У ваших дітей переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
• У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.
• Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови. Намагайтесь придбати різноманітні словники та додаткову літературу.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей.
• Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
• Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
• Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.
• Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

• Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові. Не слід вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.
• Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища.
• Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю.

• Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?". Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

• З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності.
• Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері.
• Якщо караєте дитину, то обов’язково поясніть,за що ви її покарали.
• Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
• Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як негативним, так і позитивним.

  

АДАПТАЦІЯ ПЯТИКЛАСНИКІВ. КЛЮЧІ ДО УСПІХУ

 

Упродовж усього життя людині доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Проблема адаптації до умов оточуючого середовища, зокрема навчання, є однією з актуальних у сучасній педагогіці та психології

Адаптація (від. лат. аdapto - пристосовую) - це пристосування органів чуття та цілого організму до нових, змінених умов існування.

Поняття «адаптація» - одне з ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують можливість існування організму в мінливих умовах середовища.

Психічна адаптація - це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб. До них належать: потреба в безпеці; фізіологічні потреби (в їжі, сні, відпочинку тощо); потреба у прийнятті та любові; у визнанні та повазі; у самоствердженні, самовираженні й розвитку.

Шкільна адаптація - термін став використовуватись для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов'язують відхилення в навчальній діяльності - ускладнення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптованості повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають

 

Процес фізіологічної адаптації дитини до школи можна поділити на три основні етапи, кожен із яких має свої особливості і характеризується різним ступенем  напруження функціональних систем організму. Те, як проходить цей процес, які зміни в організмі дитини, протягом багатьох років вивчали спеціалісти в галузі медицини (М. Антропова, М. Кольцова, О. Хрипкова). Ці комплексні дослідження включали вивчення показників вищої нервової діяльності, розумової працездатності, стану серцево-судинної системи, системи дихання, ендокринної системи, стану здоров’я, успішності, режиму дня, навчальної активності на уроках.

Перший етап – орієнтувальний(час ейфорії), коли у відповідь на весь комплекс нових впливів, пов’язаних із початком систематичного навчання, бурхливо реагують усі системи організму. Ця «фізіологічна» буря триває два-три тижні. На цьому етапі організм дитини витрачає все, що в нього є, та іноді і «бере у борг», що

свідчить про надзвичайно високу «ціну» плати за цей період. Тому батькам важливо пам’ятати про цю особливість. Відчувається прилив нових сил, якщо у когось щось не вдається, завдяки літньому ресурсу багато неузгодженостей згладжуються.

Другий етап – «буря» вгамовується, помітне нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить певні оптимальні (або близькі до оптимальних) варіанти реакцій на ці впливи. Спад позитивного настрою. Накочується рутина повсяк­денності, літній запас позитивних емоцій вичерпується. В цей час рекомендують використовувати ігрові, цікаві форми навчання і не дуже строго сварити за помилки

Третій етап – період відносно стійкого пристосування, період стабільності, коли організм знаходить найоптимальніші варіанти реагування на навантаження, які вимагають меншого напруження всіх систем. Хоч яку б роботу виконував школяр: чи розумову із засвоєння нових знань, чи статичне навантаження, чи психологічну (спілкування у великому колективі), – кожна із систем організму повинна відреагувати своїм напруженням, своєю роботою. Можливості дитячого організму далеко не безмежні, а тривала напруженість і пов’язана з цим утома і перевтома можуть завдати значної шкоди здоров’ю дитини.

Тривалість усіх трьох фаз адаптації – 5-6 тижнів, причому найбільш складним є період між першим і четвертим тижнем

Тривалість адаптації залежить від багатьох чинників. Один із них — темперамент дитини.

Сангвініки проходять адаптацію найшвидше та найлегше.

Холерики адаптуються відносно швидко, але часом порушують дисципліну.

Флегматики мовчки приймають негаразди нових умов, терпляче та довго пристосовуються, приховують внутрішній дискомфорт.

var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }